13 травня цього року виповнюється 175 років від дня народження відомого українського письменника, фольклориста, публіциста, громадського та культурного діяча Панаса Мирного, справжнє ім’я якого Рудченко Панас Якович. Відомо, що за життя письменник не бажав розкривати свого справжнього прізвища, не публікував своїх світлин, не афішував приватного життя. За характером Панас Рудченко був тихий, мовчазний та не любив сварок. Можливо, саме через це він обрав літературний псевдонім «Мирний». Завдяки такій таємниці губернське жандармське управління у 1915р. не змогло розшукати Панаса Рудченка. А він, розпочавши трудове життя з 14-ти років, на той час став одним із найповажніших чиновників на всю губернію: статський радник, кавалер п’яти орденів, начальник першого відділу Полтавської казенної палати.

Панас Мирний є автором близько 700 віршів (майже всі не друкувалися); повістей «Лихий попутав» (1872 р.), «П’яниця» (1874 р.), «Лихі люди» (1877 р.); знаменитих романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1880 р. у співпраці з І. Біликом), «Повія» (1928р.), драматичних творів, оповідань, статей.

В історію української літератури Панас Мирний увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Розпочавши з традиційних для письменства першої половини ХIХ століття оповідних жанрів, у зрілий період він створює великі епічні полотна, що становлять цілий етап у розвитку українського мистецтва слова. Свого часу класик української літератури Іван Франко зазначав, що «Панас Мирний (Афанасій Рудченко) належить до найвизначніших повістярів і визначаєть ся особливо влучною характеристикою дійових осіб та поглибленням їх психології. Його талант досить широкий і обіймає з однаковою силою типи людові, як і типи з інтелігенції» [3].

В Українській сільській бібліотеці - філії була представлена для читачів тематична викладка.