Чорне море вперше згадується в документах V століття до нашої ери. Ясон та аргонавти саме по Чорному морю йшли до Колхіди за золотим руном. Давньогрецька назва моря — Понт Аксинський, що означає «Негостинне море». Море було назване так через труднощі з навігацією. Пізніше, після вдалого освоєння берегів грецькими колоністами, море стало називатися Понтом Евксинським («Гостинне море»). Особливістю Чорного моря є повна (за винятком деяких бактерій) відсутність життя на глибинах понад 150–200 м. Річ у тому, що глибинні шари Чорного моря насичені сірководнем. Сам сірководень у Чорному морі з’явився внаслідок загибелі всього живого в ньому через злиття із Середземним морем. Є цікава версія, що море назвали Чорним через жахливі шторми, під час яких вода в морі темніє. Хоча, це буває дуже рідко. Чорне море омиває береги України, Румунії, Болгарії, Росії, Туреччини і Грузії. Найбільша глибина — 2 210 м. Площа Чорного моря — 422 000 км². У Чорне море впадають приблизно 15 річок, серед яких Дунай і Дніпро. У Чорному морі мешкає всього 2 500 видів тварин, для порівняння в Середземному — приблизно 9 000 видів. У схемі течій Чорного моря виділяються два величезних замкнутих кругообіги з довжиною хвилі 350–400 км. На честь океанолога Миколи Кніповіча, який першим описав цю схему, її назвали «Окуляри Кніповича». Єдина акула, яка живе в Чорному морі — Катран. Вона боїться людину й тому рідко з’являється біля берегів. Єдину небезпеку для людей представляють спинні плавники акули, оснащені великими отруйними шипами. Морський дракончик — найнебезпечніша риба для людини в Чорному морі. Колючки спинного плавника морського дракончика і кришок на зябрах містять сильну отруту. Ще деяку небезпеку становить скат-хвостокол, що має отруйний шип на хвості. Його ще називають рибою-котом. На дні Чорного моря мешкають мідії, устриці й молюск-хижак Рапана, занесений кораблями з Далекого Сходу. Гори навколо Чорного моря постійно ростуть, а саме море збільшується. І, якщо гори підростають усього на кілька сантиметрів за сторіччя, то море наступає зі швидкістю 20–25 сантиметрів за 100 років.
