Герої нашого часу

Українська сільська бібліотека - філія ознайомила користувачів історичним та суспільним значенням Революції гідності, короткими життєписами героїв Небесної Сотні  , вшанували героїзм українських захисників і тих,  які полягли, і тих, які сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет України. На цій тематичній полиці зібрані герої небесної сотні з прізвищами та іменами. 

+

Україна єдина

 

      22 січня з нагоди дня Соборности України в Українській сільській бібліотеці -філії було оформлено книжкову виставку "Соборність України: віхи історії та урок майбутньому".Представлені на виставці календарі, історичні альманахи, історико- хронологічні довідники, дослідження науковців висвітлюють історичні подіі тих років , становлення та розвиток українського державоутворення. Також була проведена бесіда "З Україною в серці", де провелися обговорення про історію виникнення. Також була проведена вікторина, якою перевіили чи добре знають прості істини. 

 

До дня прав людини Українською бібліотекою разом з Українським ліцеєм було проведено пізнавальну годину «Подорож по країні права» (5-6кл.). Інтерактивні вправи показали, що дітки знають не тільки свої права, а й

`язки і те , що їх треба виконувати.

хустка - символ покровительства жінки і її оберіг

 Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з'явилося 2019 року, покликане об'єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.                                                        Відзначати День української хустки запропонувала активістка та депутатка Вінницької облради Людмила . Ідею підтримали громадські активісти в Україні та в усьому світі. Зокрема, 2019 року свято відзначалося в США, Іспанії, Канаді, Латвії, Португалії, Казахстані, Йорданії, Індії.                                                                                                                                             День української хустки відзначають у День Катерини – одне з головних жіночих свят, оскільки ця свята вважається заступницею жіночої долі    .                                                                        • Якщо в сім’ї хворіло немовля, його спови          Цікаві факти про українську хустку                      • Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.вали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.
• Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.
• Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.
• Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками.
• Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.
• Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.
• Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
• Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.

Українська бібліотека –філія розом з Українським ліцеем навчили  дітей усвідомлювати близькість народних традицій до сучасного життя, презентувати давні обряди, звичаї , фольклор рідного краю. Заповнювати простір духовного життя дитини позитивними емоціями і переживаннями. Розвивати пам’ять, мислення, уяву,поетичні уміння і навички; інтонаційну виразність мовлення за допомогою мовних прикрас ( рухи,міміка,жести); мовний  культурний світогляд. Виховувати ціннісні орієнтації учнів, любов до народної краси і гармонії, до родинних оберегів. Було проведено«Хустка чарівниця»,(1-4 кл) також в бібліотеці працювала поличка «Хустка – символ покровительства жінки і її обнріг»(різновікова).На цій полиці були представлені обряди пов`язані з хусткою які жінки використовували на протязі життя

 

хелоуїн по українськи

 

На Хелловін прийнято  вбиратися в костюми страшних і містичних істот. Таким чином ми вирішили згадати історію та традицію свята розмалювавшись та переодягнувшись в різні костюми. Українська сільська бібліотека провела з дітками «Хелоуїн по українські» (1-4 кл.). Це свято було зроблено для підвищення настрою.

Зернятка добра

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані. У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні його спадкоємець – рашистський режим прагне знову вчинити на українській землі геноцид. Голодомор здійснило керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української РСР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці. Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Керівництво СРСР заперечувало масову смертність в Україні від голоду й відмовлялося від допомоги інших країн і діаспори. Це було продумане втілення злочину, відповідь на масові повстання українців проти політики Сталіна. В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932– 1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору. Станом на жовтень 2023 року визнали Голодомор 1932–1933 в Україні актом геноциду парламенти 28 дер Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!»

бібліотека доєдналася до вшанування пам’яті жертв Голодомору, організувавши книжкову виставку. Книги про голодомор, художні та документальні, з архівними даними та спогадами очевидців доповнені інсталяцією. Відвідувачам пропонується ознайомитися з книгами та запалити свічку пам’яті.
 

Вони полягли за вільну Україну

 

 21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Саме цього дня розпочалися дві доленосні для країни події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року, що стали історичними віхами вже новітньої незалежної України.
    День гідності та свободи став своєрідним наступником свята Дня свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.
   Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
    Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася збройна агресія Росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
      Вже другий рік поспіль День гідності та свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення РФ, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Україна знову бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора.