До дня прав людини Українською бібліотекою разом з Українським ліцеєм було проведено пізнавальну годину «Подорож по країні права» (5-6кл.). Інтерактивні вправи показали, що дітки знають не тільки свої права, а й

`язки і те , що їх треба виконувати.

хустка - символ покровительства жінки і її оберіг

 Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з'явилося 2019 року, покликане об'єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.                                                        Відзначати День української хустки запропонувала активістка та депутатка Вінницької облради Людмила . Ідею підтримали громадські активісти в Україні та в усьому світі. Зокрема, 2019 року свято відзначалося в США, Іспанії, Канаді, Латвії, Португалії, Казахстані, Йорданії, Індії.                                                                                                                                             День української хустки відзначають у День Катерини – одне з головних жіночих свят, оскільки ця свята вважається заступницею жіночої долі    .                                                                        • Якщо в сім’ї хворіло немовля, його спови          Цікаві факти про українську хустку                      • Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.вали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.
• Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.
• Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.
• Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками.
• Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.
• Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.
• Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
• Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.

Українська бібліотека –філія розом з Українським ліцеем навчили  дітей усвідомлювати близькість народних традицій до сучасного життя, презентувати давні обряди, звичаї , фольклор рідного краю. Заповнювати простір духовного життя дитини позитивними емоціями і переживаннями. Розвивати пам’ять, мислення, уяву,поетичні уміння і навички; інтонаційну виразність мовлення за допомогою мовних прикрас ( рухи,міміка,жести); мовний  культурний світогляд. Виховувати ціннісні орієнтації учнів, любов до народної краси і гармонії, до родинних оберегів. Було проведено«Хустка чарівниця»,(1-4 кл) також в бібліотеці працювала поличка «Хустка – символ покровительства жінки і її обнріг»(різновікова).На цій полиці були представлені обряди пов`язані з хусткою які жінки використовували на протязі життя

 

хелоуїн по українськи

 

На Хелловін прийнято  вбиратися в костюми страшних і містичних істот. Таким чином ми вирішили згадати історію та традицію свята розмалювавшись та переодягнувшись в різні костюми. Українська сільська бібліотека провела з дітками «Хелоуїн по українські» (1-4 кл.). Це свято було зроблено для підвищення настрою.

Зернятка добра

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані. У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні його спадкоємець – рашистський режим прагне знову вчинити на українській землі геноцид. Голодомор здійснило керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української РСР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці. Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Керівництво СРСР заперечувало масову смертність в Україні від голоду й відмовлялося від допомоги інших країн і діаспори. Це було продумане втілення злочину, відповідь на масові повстання українців проти політики Сталіна. В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932– 1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору. Станом на жовтень 2023 року визнали Голодомор 1932–1933 в Україні актом геноциду парламенти 28 дер Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!»

бібліотека доєдналася до вшанування пам’яті жертв Голодомору, організувавши книжкову виставку. Книги про голодомор, художні та документальні, з архівними даними та спогадами очевидців доповнені інсталяцією. Відвідувачам пропонується ознайомитися з книгами та запалити свічку пам’яті.
 

Вони полягли за вільну Україну

 

 21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Саме цього дня розпочалися дві доленосні для країни події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року, що стали історичними віхами вже новітньої незалежної України.
    День гідності та свободи став своєрідним наступником свята Дня свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.
   Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
    Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася збройна агресія Росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
      Вже другий рік поспіль День гідності та свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення РФ, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Україна знову бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора.

Цікаві факти про Чорне море

 Важко уявити, що 8000 років тому Чорне море було гігантським прісноводним озером, схожим на Каспійське море. Коли потужний землетрус розколов сушу, утворилася протока Босфор у Туреччині. Вона з’єднала озеро із Середземним морем, й ось тоді, сюди ринули потоки морської, солоної води.

Чорне море вперше згадується в документах V століття до нашої ери. Ясон та аргонавти саме по Чорному морю йшли до Колхіди за золотим руном.                                                                                                Давньогрецька назва моря — Понт Аксинський, що означає «Негостинне море». Море було назване так через труднощі з навігацією. Пізніше, після вдалого освоєння берегів грецькими колоністами, море стало називатися Понтом Евксинським («Гостинне море»).                                                                                                   Особливістю Чорного моря є повна (за винятком деяких бактерій) відсутність життя на глибинах понад 150–200 м. Річ у тому, що глибинні шари Чорного моря насичені сірководнем. Сам сірководень у Чорному морі з’явився внаслідок загибелі всього живого в ньому через злиття із Середземним морем.                                        Є цікава версія, що море назвали Чорним через жахливі шторми, під час яких вода в морі темніє. Хоча, це буває дуже рідко.                                                                                                                                                        Чорне море омиває береги України, Румунії, Болгарії, Росії, Туреччини і Грузії.                                                      Найбільша глибина — 2 210 м.                                                                                                                              Площа Чорного моря — 422 000 км².                                                                                                                                    У Чорне море впадають приблизно 15 річок, серед яких Дунай і Дніпро.                                                               У Чорному морі мешкає всього 2 500 видів тварин, для порівняння в Середземному — приблизно 9 000 видів.   У схемі течій Чорного моря виділяються два величезних замкнутих кругообіги з довжиною хвилі 350–400 км. На честь океанолога Миколи Кніповіча, який першим описав цю схему, її назвали «Окуляри Кніповича».   Єдина акула, яка живе в Чорному морі — Катран. Вона боїться людину й тому рідко з’являється біля берегів. Єдину небезпеку для людей представляють спинні плавники акули, оснащені великими отруйними шипами.        Морський дракончик — найнебезпечніша риба для людини в Чорному морі. Колючки спинного плавника морського дракончика і кришок на зябрах містять сильну отруту. Ще деяку небезпеку становить скат-хвостокол, що має отруйний шип на хвості. Його ще називають рибою-котом.                                                      На дні Чорного моря мешкають мідії, устриці й молюск-хижак Рапана, занесений кораблями з Далекого Сходу.                                                                                                                                                                             Гори навколо Чорного моря постійно ростуть, а саме море збільшується. І, якщо гори підростають усього на кілька сантиметрів за сторіччя, то море наступає зі швидкістю 20–25 сантиметрів за 100 років.

 

З днем захисника та Українського козацства

 

День захисників та захисниць України набув особливого значення для нашої країни. 1 жовтня ми вітаємо тих героїв, які ціною власного життя боронять Україну, бережуть спокій і дарують надію на наше вільне і щасливе майбутнє. Від щирого серця, з любов'ю і великою пошаною дякуємо кожному і кожній, хто мужньо захищає нашу державу! З нагоди цього свята було  проведено патріотичну годину " Сила нескорених"

Соціальна реклама

 

   

З нагоди Дня Незалежности України в Українській бібліотеці - філії відбулася презентація книжкової виставки "Ми нація єдина, твої ми діти Україно!". В експозиції представлено видання з фонду, що висвітлюють історичні й культурні аспекти ставлення України, особливості національної символіки, визначні події та постатті у боротьбі за незалежність нашої держави, світову підтримку в боротьбі за цілісність нашої держави.

Читаємо сучасне - українське

 Українська бібліотека -філія  долучилася до   обласної  літературної  акції «День читання «Читаємо сучасне - українське», яка проводиться з метою ознайомлення дітей і підлітків з творчістю сучасних українських письменників; популяризації кращих творів сучасної української дитячої літератури, читання і бібліотеки, а також підвищення інтересу до читання в голос у маленьких користувачів та привернення уваги громадськості до ролі читання, та ролі дитячої книги у формуванні особистості дитини.

Діти читають вірші своїх улюблених письменників.

Витоки слов`янської писемності і культури

                                                                                 Над озерами, річками,

На полянах лісових,

На стрімких високих горах,

На просторах степових, —

Де лише сіріє стежка

Або вкрився збіжжям лан,

Скрізь розкидались оселі

Наших прадідів слов’ян.

 

Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання.   Що ж для кожного з нас значить рідна мова, слова, які ми чуємо, що можемо написати і прочитати? Дуже багато! Без цієї мови, без букв не було б нашої нації – українського народу, не було б ні історії, жодної великої дати,  жодного великого імені.   День слов'янської писемності й культури. Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов'янської писемності. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян.       В Українській  бібліотеці - філії працює виставка літератури універсального змісту, періодичні видання, словники, навчальні видання з вивчення слов’янських мов; енциклопедії, довідкові видання, документальні видання з історії, географії, культури, мистецтва, економіки, політики, релігії, мовознавства, літературознавства, художня література.   „Витоки слов’янської писемності та культури” .

Зднем вишиванки Україно !

 День вишиванки — особливе свято в Україні. Українці вдягають традиційні вишиванки для виявлення гордості за свою національну культуру. Які традиції та звичаї існують на День вишиванки в Україні - дізнавайтеся у матеріалі . Всесвітній день вишиванки — це неофіційне, але дуже важливе для українського народу свято. Воно відзначається щороку в третій четвер травня. У 2023 році дата святкування випадає на 18 травня. У День вишиванки кожен, хто хоче підкреслити своє українське походження, а також просто підтримати Україну, може одягнути вишиванку.                                                                                                                 День вишиванки: історія та значення                                                                                                        День вишиванки спонукає до єдності і культурного відродження українського народу. Ідею відзначати це свято запропонувала у 2006 році студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Тоді акція отримала назву "Всесвітній день вишиванки", і її підтримали студенти та викладачі ВНЗ. Відтоді традиція відзначати День вишиванки поширилася по всій Україні та навіть за її межами.

Цікавинки про ромів

 1. «Цигани» - збірний термін, такий як «слов'яни», «кавказці», «скандинави» або «латиноамериканці». До циганів відносяться кілька десятків народностей.                                                                                                                                   2. У циган є національний гімн, прапор і художня культура, в т. ч. література.                                                                      3. Цигани умовно діляться на східних і західних.                                                                                                                         4. Цигани як нація сформувалися в Персії (східна гілка) і Римської Імперії (вона ж Ромео, вона ж Візантія; західна гілка). Взагалі, зазвичай, кажучи про циган, мають на увазі саме західних циган (групи рому і калі).                                      5. Оскільки цигани групи рома - європеоїди і виникли як нація в європейській країні, вони є європейцями, а не «загадковим східним народом», як люблять писати журналісти. Звичайно, як і у росіян та іспанців, у них залишилося якийсь спадок східного менталітету.                                                                                                                                           6. «Східних» циган стали називати циганами лише в 19-20 століттях, коли європейці, які відвідували Азію, звернули увагу на їх зовнішню схожість з циганами, а також деякі загальні ремесла і традиції. «Східні» цигани мають культуру, яка різко відрізняється від «загальноциганської» (тобто культури помітно більш численних і культурно розвинених «західних» циган), хоча у тих і тих є спільна культурна спадщина індійських предків. «Східні» і «західні» цигани практично не спілкуються.
7. Циганські мови в переважній більшості є нащадками санскриту. Етнічно, цигани є нащадками аріїв, з дравідійською домішкою (дравіди - корінне населення Індії, завойоване аріями, одна з найдавніших володіли писемністю культур, на момент завоювання була більш розвинена, ніж культура кочівників - аріїв).
8. Всупереч твердженням деяких людей, далеких від етнографії та історії, ніякого «вигнання циганів» з Індії та Римської Імперії ніколи не було як події. 

В Індії циган не було взагалі, були індуси. За останніми генетичним і лінгвістичним дослідженням, предки циган, група індусів касти «дім» в 1000 приблизно чоловік, покинула Індію десь в VI столітті. Передбачається, що цю групу музикантів і ювелірів індійський правитель подарував перському, як було у звичаї того часу. Вже в Персії чисельність групи сильно розрослася, стали соціальний поділ всередині (в основному, за професіями); частина прациган в IX -X століттях почала поступово пересуватися на захід і нарешті, дійшла до Візантії і Палестини (дві різні гілки). Частина залишилася в Персії і звідти розповзалася на схід. Частина з цих циган, зрештою, дійшли до батьківщини своїх далеких предків - Індії.                                                                                                                             

  9. Візантію цигани покинули в період завоювання її мусульманами, в надії отримати допомогу від одновірців - християн (наївні були люди і часи). Результат з Римської Імперії тривав десятиліттями. Частина циган, все ж, з різних причин залишилася на батьківщині. Їхні нащадки з часом прийняли іслам.

10. Є гіпотеза, що прізвисько «єгиптяни» цигани отримали ще у Візантії, за свою смуглявість і за те, що найбільш помітна частина циган займалася, як і приїжджі єгиптяни, цирковим мистецтвом. З цирковим же мистецтвом і з ворожінням пов'язано було і інше прізвисько, від якого відбулося і слово «цигани»: «атсінгане». Спочатку, так називали деяких сектантів, які шукають таємних знань. Але з часом, мабуть, слово стало прозивним, іронічним для будь-якого, хто займається езотерикою, фокусами, ворожіннями і проріканнями. Самі себе цигани вже тоді називали «рома» і самі собі дали прізвисько «калі», тобто чорняві, смагляві.

11. Вважається, що саме цигани широко розповсюдили в мусульманських країнах танець живота. Однак, того немає ні доказів, ні спростувань.

12. Традиційними для циган областями діяльності є мистецтва, торгівля, конярство і ремесла (від прозових виготовлення цегли і плетіння кошиків до романтичних ювелірного мистецтва і вишивки).

13. Незабаром після приходу до Європи цигани стали одними з жертв великих соціально- економічних криз і піддалися жорстоким гонінням. Це призвело до сильної маргіналізації та криміналізації циган. Від повного знищення циган врятувало загалом і в цілому нейтральне або доброзичливе ставлення більшої частини простого народу, не бажаючого виконувати стосовно циган кривавих законів.

14. Кажуть, що знаменитий Папюс навчався гадати у циган.

15. Інквізиція ніколи не цікавилася циганами.

16. Медицині відомі випадки захворювання на проказу в середовищі циган. Найпоширеніші групи крові у циган - III і I. Відсоток III і IV крові дуже високий в порівнянні з іншими європейськими народами. 

17. У Середні віки циган, як і євреїв, звинувачували в канібалізмі.

18. У 18-19 століттях, з підвищенням терпимості до них у європейському суспільстві, кримінальність циган різко і сильно знизилася. У 19 столітті в Європі пішов дуже швидкий процес інтеграції циган у суспільство.
19. На українські землі роми прийшли приблизно в 15 столітті. Вони переселилися сюди з країн Південної і Центральної Європи, і ставлення корінного народу до кочівників було швидше доброзичливим, ніж ворожим.

 За даними останнього перепису, в Україні мешкають майже 48 тисяч ромів (менше 1% від усього населення), але самі ж лідери циганських громад називають цифри від 200 до 400 тисяч. В основному представники ромської національності мешкають на Закарпатті, в Одеській та Донецькій областях і в Криму. 

 20. В Україні мешкає кілька етнічних груп ромів. Найчисленніші серед них серви, котляри, лаварі, плащуни, крими. Традиційно роми проживають невеликими громадами і переважно уникають контактів з корінним населенням. Про окрему державу вони ніколи не ставили питання. Вони живуть за інерцією. У них своя психологія. Вони намагаються не втручатися у суспільне й політичне життя навколишнього оточення, щоб не спровокувати до себе негативне ставлення та не привертати до себе особливої уваги. Через те їхні потреби обмежені найпростішими речами і через те вони не дуже опікуються освітою дітей. Їм потрібен авторитет із середовища ромів, який би їх тягнув.

Такими авторитетами у ромів були циганські барони - найавторитетніші, найрозумніші представники  нації. В Україні, цигани святкують Різдво, Великдень і День Святого Петра, тому що цигани вважають його своїм покровителем.

21. Майже всі назви циганських національностей або є назвами ключових професій, або відображають назву країни, що вважається ними рідний. Це багато що говорить про циганських пріоритетах.

 22. Знаменитий циганський національний костюм був придуманий в 19 столітті. Першими його стали носити келдерари. Національний костюм руська рому був придуманий артистами для створення більш екзотичного сценічного образу. Історично цигани завжди були схильні носити одяг, характерну для країни проживання.

23.   Цигани - відомі пацифісти. Однак у різний час вони служили при арміях і в арміях Німеччини, Пруссії, Швеції та Росії.

У 1812 році Руська Рома добровільно передавали на утримання російської армії великі суми. Молоді циганські хлопці воювали у складі російських військ.
При цьому, що забавно, у війську Наполеона билося чимало французьких циган. Є навіть опис зустрічі під час битви між іспанцями і французами двох циган з різних сторін.

Під час Другої Світової Війни цигани брали участь у військових діях у складі як регулярних армій (СРСР, Франція; рядові, танкісти, військові інженери, льотчики, санітари, артилеристи і т. п.), так і партизанських груп, змішаних і чисто циганських (СРСР, Франція, Східна Європа). Партизанські дії циган проти фашистів іноді називають «Арії проти арійців».

24. У результаті систематичного спрямованого винищення циган фашистами в Європі померло близько 150,000 (для порівняння, в СРСР проживало від 60 000, за переписом, до 120 000, за припущеннями) циган. «Циганський Голокост» називається Калі Траш (є також варіанти Самударіпен і Параімос).

25. Серед видатних циган є вчені, письменники, поети, композитори, музиканти, співаки, танцюристи, актори, режисери, боксери (в т. ч. чемпіони), футболісти, історики, політики, священики, місіонери, художники і скульптори.
Одні відомі більш, наприклад, як Маришка Вереш, Іон Войко, Янош Біхарі, Джем Мейс, Матео Максимов, Юл Бріннер, Тоні Гатліф, Боб Хоскінс, Микола Сличенко, Джанго Рейнхардт, Бірелі Лагре, інші менш, але теж можуть похвалитися значними вкладами в циганську культуру.

26. Побачивши у статті про циган фразу «кочовий народ» без лапок, можете її не читати. Автор не напише нічого насправді достовірного, якщо не знає навіть такого факту, що лише 1 % циган кочує.

27. За даними МВС, при тому, що в ЗМІ за згадуванням у кримінальних статтях циганські шахрайства на першому місці, в статистиці вони на останньому. Етнографи вважають, що аналогічна ситуація з циганськими шахрайствами і наркоторгівлею і в Україні.

28. У часи Сталіна цигани піддалися цілеспрямованим репресіям.

29. Термін «циганський барон» використовується циганами лише останні пару десятків років, і далеко не всіма. Це запозичення з ЗМІ та романтичної літератури. Термін використовується спеціально для спілкування з нециганами.

30. У світі існує кілька помітних циганських театрів: у Росії, в Україні, в Словаччині, в Німеччині, а також театри і студії подрібніше в цих та інших країнах.

31. Одне з найцікавіших циганських понять - це поняття «скверни». Воно пов'язане з нижньою частиною тіла заміжньої або просто дорослої жінки. Досить їй над чим-небудь пройтися, як це місце стає «оскверненим». Одяг, яка носиться жінкою нижче пояса, і взуття автоматично вважаються «оскверненими». Тому в жіночий національний костюм у багатьох циган світу входить великий фартух. І з тієї ж причини, щоб не бути оскверненими, цигани вважають за краще жити в невеликих, одноповерхових будинках.

32. Коротке волосся у циган - це символ безчестя. Волосся остригали вигнаним і ізольованим. Досі цигани уникають зовсім коротких стрижок.

33. Цигани розуміють багато прості фрази, виголошені на хінді. Тому цигани так люблять деякі індійські фільми.

34. У циган є «небажані» професії, які зазвичай ховаються, щоб не «випасти» з циганського суспільства. Це, наприклад, фабрична робота, прибирання вулиць та журналістика.

35. Як і кожен народ, цигани мають свої національні страви. З давніх часів цигани жили в лісі або біля нього, тому харчувалися спійманими на полюванні звірами - зайцями, кабанами та іншими. Особливе національне блюдо циган - їжак, смажений або тушкований.

36. Носії циганських генів називаються романо рат. За романо рат визнається право, якщо вони захочуть, стати циганами. Романо рат є гітарист групи «Rolling Stones» Ронні Вуд, Сергій Курехин, Юрій Любимов, Чарлі Чаплін і Анна Нетребко.

37. Слово «лаве» в  жаргоні запозичене з циганської мови, де має форму «лове» (цигани не «акають») і значення «гроші».

38. Кульчик в одному вусі у цигана означає, що він єдиний син в сім'ї. 

Державний Гімн України

 Державним гімном України  є пісня "Ще не вмерла Україна і слава , і воля".Цього дня 1865 року в польському місті Перемишль вперше прозвучав  твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубицького "Ще не вмерла Україна ". Офіційно його музичну редакцію було прийнято Верховною Радою України 15 січня 1992 року.Історія створення українського гімну сягає осені 1862 року, коли український етнограф, фольклорист та поет Павло Платонович Чубицький написав вірш, якому в майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу. Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну 5 ічня 1992 року, а 6 березня 2003 року парламент України ухвалив закон " Про Дер

жавний Гімн України"

365 днів

 

Рік Незламності та боротьби ... 24 лютого 2022 року назавжди закарбований у людській па'яті - це день, який розділив життя українців на до та після. О п'ятій годині ранку російські війська здійснили масовану повітряну атаку по всій території України та почали повномасштабний воєнний наступ. Підступний ворог зосередив велику кількість потужних вогнених засобів, він почав просто руйнувати мирні наснленні пункти та змітати все, що йому трапляється на шляху. При цьому вони не жаліли нікого - ні дітей, ні пенсіонерів. Гинуть ні в чому не винні люди. Працюють ворожі гради, артилерія, авіація... Розраховуючи на швидку перемогу, війська війська загарбників наштовхнулося на потужний супротив українців, які завзято боронять свою землю, волю та незалежність по при те, що звичне життя руйнується на очах.       Але ми на своїй землі, і ми витримаємо.Це був жахливий рік, але це був рік надії. Ворог думав, що війною він роз'єднає Україну, але навпаки він її об'єднав. Мирні жителі просто виходять йому на зустріч, спалюючи його техніку. Мирне населення показує ворогу , що він прийшов не туди, де його чекають.                                                 Сьогодні ми об'єднанні як ніколи - голими руками українці зупиняють танки та БТРи, виходять на мітинги в окупованих містах, бо покірно мовчати не вміють. Весь світ побачив, що Україна - це не та країна, яка може просто впасти.                                                                                                      Кожен  українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну. Вклоняємося пам'яті Героїв, які віддали своє життя за нашу свободу і незалежність.                                                                Схиляємо голови перед матерями, вдовами, дітьми, які втратили своїх синів, чоловіків, батьків , рідних...                                                                                                                                                       Ми дякуємо нашим Захисникам! Затишок наших будинків і спокій близьких - у ваших надійних руках. Спасибі Вам за те, що стали на захист нашої Батьківщини , що ризикуєте своїм життям заради миру та цілісності нашої держави, за те що ви наш надійний тил. Кожен з вас береже наш спокій і наше серце та серце нашої держави.Нехай сили ваші міцнішають, а віра у перемогу ніколи не покине ваше хоробре серце .Україна Незламна! Ми віримо в Перемогу! Україна понад усе!

Пам'ять героїв майдану

 

Цього дня ми вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини.Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у середмісті Києва.      Загиблих учасників Революції Гідності називають Небесною Сотнею. Усі вони різні за іком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були і успішні підприємці, студенти, пенціонери. Та вони стали особленням людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.                             Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що в найкритичніші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави.  Революція Гідності підтвердила : українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися , відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну сприймають як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет.                                                                                                               Сьогодні, в умовах повномаштабного вторгнення рф  в Україну згадуємо ті доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність.

В єднанні сила й міць

 16 лютого в     Україні вдруге відзначають День єднання. День , який був проголошений минулого року в тривожні дні лютого, указом Президента Володимира Зеленського, в очікуванні нападу  росії. Мета проголошення Дня єднання- продемонструвати єдність нашого народу, згуртувати навколо національної ідеї та показати світу, що українці- це єдиний народ. Цей день сьогодні є нагодою нагадати, що ми боремось і будемо боротися за свободу та щасливе майбутнє. З нагоди Дня єднання в Українській бібліотеці - філії  була створена виставка , на якій  представлені матеріали про символіку України , історію нашого народу за волю з минулих літ.