Вони полягли за вільну Україну

 

 21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Саме цього дня розпочалися дві доленосні для країни події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року, що стали історичними віхами вже новітньої незалежної України.
    День гідності та свободи став своєрідним наступником свята Дня свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.
   Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
    Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася збройна агресія Росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
      Вже другий рік поспіль День гідності та свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення РФ, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Україна знову бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора.

Цікаві факти про Чорне море

 Важко уявити, що 8000 років тому Чорне море було гігантським прісноводним озером, схожим на Каспійське море. Коли потужний землетрус розколов сушу, утворилася протока Босфор у Туреччині. Вона з’єднала озеро із Середземним морем, й ось тоді, сюди ринули потоки морської, солоної води.

Чорне море вперше згадується в документах V століття до нашої ери. Ясон та аргонавти саме по Чорному морю йшли до Колхіди за золотим руном.                                                                                                Давньогрецька назва моря — Понт Аксинський, що означає «Негостинне море». Море було назване так через труднощі з навігацією. Пізніше, після вдалого освоєння берегів грецькими колоністами, море стало називатися Понтом Евксинським («Гостинне море»).                                                                                                   Особливістю Чорного моря є повна (за винятком деяких бактерій) відсутність життя на глибинах понад 150–200 м. Річ у тому, що глибинні шари Чорного моря насичені сірководнем. Сам сірководень у Чорному морі з’явився внаслідок загибелі всього живого в ньому через злиття із Середземним морем.                                        Є цікава версія, що море назвали Чорним через жахливі шторми, під час яких вода в морі темніє. Хоча, це буває дуже рідко.                                                                                                                                                        Чорне море омиває береги України, Румунії, Болгарії, Росії, Туреччини і Грузії.                                                      Найбільша глибина — 2 210 м.                                                                                                                              Площа Чорного моря — 422 000 км².                                                                                                                                    У Чорне море впадають приблизно 15 річок, серед яких Дунай і Дніпро.                                                               У Чорному морі мешкає всього 2 500 видів тварин, для порівняння в Середземному — приблизно 9 000 видів.   У схемі течій Чорного моря виділяються два величезних замкнутих кругообіги з довжиною хвилі 350–400 км. На честь океанолога Миколи Кніповіча, який першим описав цю схему, її назвали «Окуляри Кніповича».   Єдина акула, яка живе в Чорному морі — Катран. Вона боїться людину й тому рідко з’являється біля берегів. Єдину небезпеку для людей представляють спинні плавники акули, оснащені великими отруйними шипами.        Морський дракончик — найнебезпечніша риба для людини в Чорному морі. Колючки спинного плавника морського дракончика і кришок на зябрах містять сильну отруту. Ще деяку небезпеку становить скат-хвостокол, що має отруйний шип на хвості. Його ще називають рибою-котом.                                                      На дні Чорного моря мешкають мідії, устриці й молюск-хижак Рапана, занесений кораблями з Далекого Сходу.                                                                                                                                                                             Гори навколо Чорного моря постійно ростуть, а саме море збільшується. І, якщо гори підростають усього на кілька сантиметрів за сторіччя, то море наступає зі швидкістю 20–25 сантиметрів за 100 років.

 

З днем захисника та Українського козацства

 

День захисників та захисниць України набув особливого значення для нашої країни. 1 жовтня ми вітаємо тих героїв, які ціною власного життя боронять Україну, бережуть спокій і дарують надію на наше вільне і щасливе майбутнє. Від щирого серця, з любов'ю і великою пошаною дякуємо кожному і кожній, хто мужньо захищає нашу державу! З нагоди цього свята було  проведено патріотичну годину " Сила нескорених"

Соціальна реклама

 

   

З нагоди Дня Незалежности України в Українській бібліотеці - філії відбулася презентація книжкової виставки "Ми нація єдина, твої ми діти Україно!". В експозиції представлено видання з фонду, що висвітлюють історичні й культурні аспекти ставлення України, особливості національної символіки, визначні події та постатті у боротьбі за незалежність нашої держави, світову підтримку в боротьбі за цілісність нашої держави.

Читаємо сучасне - українське

 Українська бібліотека -філія  долучилася до   обласної  літературної  акції «День читання «Читаємо сучасне - українське», яка проводиться з метою ознайомлення дітей і підлітків з творчістю сучасних українських письменників; популяризації кращих творів сучасної української дитячої літератури, читання і бібліотеки, а також підвищення інтересу до читання в голос у маленьких користувачів та привернення уваги громадськості до ролі читання, та ролі дитячої книги у формуванні особистості дитини.

Діти читають вірші своїх улюблених письменників.

Витоки слов`янської писемності і культури

                                                                                 Над озерами, річками,

На полянах лісових,

На стрімких високих горах,

На просторах степових, —

Де лише сіріє стежка

Або вкрився збіжжям лан,

Скрізь розкидались оселі

Наших прадідів слов’ян.

 

Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання.   Що ж для кожного з нас значить рідна мова, слова, які ми чуємо, що можемо написати і прочитати? Дуже багато! Без цієї мови, без букв не було б нашої нації – українського народу, не було б ні історії, жодної великої дати,  жодного великого імені.   День слов'янської писемності й культури. Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов'янської писемності. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян.       В Українській  бібліотеці - філії працює виставка літератури універсального змісту, періодичні видання, словники, навчальні видання з вивчення слов’янських мов; енциклопедії, довідкові видання, документальні видання з історії, географії, культури, мистецтва, економіки, політики, релігії, мовознавства, літературознавства, художня література.   „Витоки слов’янської писемності та культури” .

Зднем вишиванки Україно !

 День вишиванки — особливе свято в Україні. Українці вдягають традиційні вишиванки для виявлення гордості за свою національну культуру. Які традиції та звичаї існують на День вишиванки в Україні - дізнавайтеся у матеріалі . Всесвітній день вишиванки — це неофіційне, але дуже важливе для українського народу свято. Воно відзначається щороку в третій четвер травня. У 2023 році дата святкування випадає на 18 травня. У День вишиванки кожен, хто хоче підкреслити своє українське походження, а також просто підтримати Україну, може одягнути вишиванку.                                                                                                                 День вишиванки: історія та значення                                                                                                        День вишиванки спонукає до єдності і культурного відродження українського народу. Ідею відзначати це свято запропонувала у 2006 році студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Тоді акція отримала назву "Всесвітній день вишиванки", і її підтримали студенти та викладачі ВНЗ. Відтоді традиція відзначати День вишиванки поширилася по всій Україні та навіть за її межами.