Щорічно у третій четвер травня українці та  друзі України в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят, присвячених розквіту української культури. У 2019 році День вишиванки відзначили 16 травня. Свято вишиванки підпадає на теплий сезон, коли ми вже зняли набридлі пальта, куртки та можемо сміливо продемонструвати свою особисту вишиванку. Вишиванка протягом багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалася як оберіг – символ здоров'я та краси. Вважається, що орнамент вишиванки захищає від недобрих поглядів, невдач та хвороб. Дівчата шили вишиванки і до свого весілля – в якості приданого. А ще в узорах вишивки жінки розповідали про свої думки й почуття, сподівання і страждання. Тому є вишивки сумні й замріяні, а є радісні й веселі. Відомо, що українські чумаки, які проводили життя в довгих мандрах, довіряли шиття своєї вишиванки лише одній  обраній  дівчині. Що символізують кольори вишиванки? Білий — символ невинності та оберіг від нещастя, червоний — символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість, чорний — багатство і добробут, зелений — жіночий колір, синій — символ неба і води, звільнення від недуг і душевний спокій, золотий або жовтий — символ меду і пшениці, добробуту, достатку, багатства.

Всі ми різні всі ми рівні

 

Вперше в Україні з 19 по 25 травня відзначається Національний тиждень безбар'єрності!              Безбар'єрність - це коли зручно всім, без винятку.  Світ стає яскравішим тоді, коли ми вчимося бачити один одного не через при зму обмежень, а черезт призму людяності. У світі де кожен має право на повноцінне життя, важливо створювати провтір без бар'єрів для всіх! Пропонуємо для вас інформативну  інфографіку про різні види безбар'єрності. Безбар'єрність - це не просто доступність, це повага. рівність і справедливість!

Слово пам'яті в ім'я правди

 Слово пам'яті в ім 'я правди . 18 травня - День пам'яті жертв політичних репресій. Це день скорботи за мільйонами невинно вбитих українців, знищених впродовж десятиліть.                 

 Факти говорять самі за себе :                                                                                                                         - террор 1937-1938 років забрав життя 260000 українців, більшість - розстріляні.                               - у 1930-х роках розкуркулено понад 2800000 селян, їхніх дітей та родин.                                            - лише одну ніч- 19 травня 1938 року- в Києві розстріляли 563 людини.                                               - в 1941 році, під час відступу, НКВС розстріляно 24000 в'язнів, аби вони не дісталися ворогу.                                                                                                                                                                        - за участь або навіть підозру у підтримці ОУН і УПА засуджено близько 87000 осіб , департовано - понад 200000 родичів.                                                                                                                  -  з 1920-х до початку 1950-х - 2,88 млн українців вислано з різних домівок.                                      -  у 1972 КДБ провів операцію "Блок" - масові арешти українських дисидентів : Василь Стус , Вячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко.                                                                                                                     - в 1991 році ухвалено Закон "Про реабілтації жертв політичних репресій". До 2001 року:                                        Реабілітовано - 248 810 громадян                                                                                                                  Відмовлено - 117 243 людям                                                                           Масові поховання виявлені у Харкові ( Пятихатки), Києві (Биківня), Вінниці , Львові, Одессі, Умані , Житомирі, Чернігові, Донецьку, Полтаві....                                                                       Це не просто історія

 

 

День Європи

 

9 траня в Україні відсвяткували День Європи. Зминулого року його вдзначають саме в цей день,   спільно з державами Європейського Союзу. Адже ми єдині не лише за географічною ознакою, а й за духом, історією, спільнимицінностями. За декілька десятиліть  свого існування День Європи в Україні став невід'ємною частиною культурного та політичного життя країни, відображаючи тісні зв'язки між Україною та Європою.                                                                                               

До повномасштабної війни, на центральних площах Києва, Харкова, Одеси, Львова, Дніпра та інших українських міст в цей день проводилися святкові заходи, презентації про історію та культуру європейських країн, концерти, тощо. Через повномасштабне вторгнення РФ уже третій рік українці вимушені пристосовуватись до умов постійної небезпеки та обмежень воєнного стану. Але й за таких умов публічні бібліотеки залишаються вікном у світ і надають можливість своїм відвідувачам розширити знання про Європейський Союз, його принципи функціонування, керівні інституції, органи ЄС та їх діяльність, про наше партнерство та як усе це може стосуватись нашого повсякденного життя …

З нагоди святкування Дня Європи у книгозбірн була оформлена книжкова виставка для користувачів : дітей та дорослих " Читай літературу Європи".

Ця виставка дає змогу поринути в атмосферу романтики, історії кохання, заплутані детективи, містику та жанр фентезі. На виставці зібрана література декількох століть та сьогодення.

Перемога і пам'ять

 8 - го травня біля пам'ятного знаку гером Другої Світової війни спільно з   Українським ліцеєм          та Українською сільською бібліотекою - філією відбулася година історичної пам'яті  " Перемога і пам'ять". Також до Дня Пам'яті та примирення в  бібліотеці  була організована книжкова виставка - вшанування "Україна в полум'ї другої світової війни", де представлені книги Скорботи України та матеріали про події Дргої Світової війни.                   Цей день не просто дата ,  а символ нашої вдячності та пошани до героїв минулого. Ми згадуємо тих хто виборював свободу ціню власного життя. Особливо нині коли новий ворог прагне знищити нашу  незалежність.                                                                                                                       З глибокою шаною та вдячністю до тих, хто віддав життя за мир, всі присутні оклали квіти до пам'ятника загиблим.                                                                                                                                              У день пам'яті та перемог над нацизмом згадуємо тих, хто став жертвою однією з найстрашніших трагедій людства - війни, що мала навчити цінувати життя, свободу й людяність. Але зло знову піднімає голову, тому пам'ять- це не лише про минуле, а й про наше сьогодення.